Леонард Ейлер - 10 франків. Швейцарська купюра 1979-1990 років.

Леонард Ейлер (15 квітня 1707, Базель, Швейцарія — 7 (18) вересня 1783,  Російська імперія) — швейцарський, російський і німецький математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині. Традиційне написання «Ейлер» походить від рос. Леонард Эйлер.

Ейлер здійснив важливі відкриття в таких різних галузях математики, як математичний аналіз та теорія графів. Він також ввів велику частину сучасної математичної термінології і позначень, зокрема у математичному аналізі, як, наприклад, поняття математичної функції[8]. Ейлер відомий також завдяки своїм роботам в механіці, динаміці рідини, оптиці та астрономії, інших прикладних науках.

Ейлер вважається найвидатнішим математиком 18-го століття, а, можливо, навіть усіх часів. Він також є одним з найбільш плідних — збірка всіх його творів зайняла б 60—80 томів. Вплив Ейлера на математику описує висловлювання «Читайте Ейлера, читайте Ейлера, він є метром усіх нас», яке приписується Лапласові. Ейлер увічнений у шостій серії швейцарських 10 франків і на численних швейцарських, німецьких та російських поштових марках. На його честь названо астероїд 2002 Ейлер. Він також відзначений лютеранською церквою в церковному календарі (24 травня) — Ейлер був побожним християнином, вірив у біблійну непогрішність, рішуче виступав проти видатних атеїстів свого часу.

Біографія

Леонард Ейлер був народжений 15 квітня 1708 року в Швейцарії в сім’ї пастора. Його батько вивчав математику у Бернуллі, тому зміг дати ази освіти синові. У 1720-1724 роки Ейлера навчався в Базельському університеті.

В 1726 році його запросили в Академію наук у Петербурзі, а вже через рік Ейлера трудився на благо російської науки, займався математикою і механікою.

У Петербурзі він пробув 14 років і за цей час встиг написати близько 80 праць, 50 з яких були видані друком. Для спілкування з колегами йому довелося вивчити російську мову.

У Петербурзі Ейлер був викладачем, проводив експертизи техніки, складав карти країни і видав працю Керівництво до арифметики, а також підготував для друку праця Морська наука про теорії будівництва кораблів та їх управління.

У 1741 році на запрошення прусського короля виїхав до Берліна, де зайнявся реорганізацією академії наук і став директором класу математики, а також увійшов до складу правління академії.

У 1759 році став її керівником і прожив у Берліні 25 років, за які встиг випустити близько 300 робіт і монографій.

В 1747 році випустив роботу Щодо вдосконалення скляних лінз, яка стала підставою для створення телескопів ахроматического типу.

В 1755 році працював над тригонометрією і випустив працю Диференціальне числення, а в 1748 році побачила світ книга Введення в аналіз нескінченних.

Але працюючи в Берліні, не забував він і про Петербург – був почесним членом Петербурзької академії наук, вів листування з Ломоносовим і писав статті. Також навчав він в Берліні і російських математиків Котельникова, Румовского і Софронова, викуповував для Росії книги наук і екзаменував кандидатів.

У 1774 році написав трактат Теорію руху планет і комет і Інтегральне числення, а в 1772 році закінчив роботу з природознавства Листи про різних метафізичних матерії.

У липні 1766 року знову прибув до Петербурга, де і прожив решту життя і займався наукою аж до смерті, незважаючи на погане самопочуття і сліпоту.

У Петербурзі він прожив 17 років залишилися, за які встиг написати 400 праць і книг. У 1776 році брав участь в експертизі мосту Кулібіна через Неву і підтримав майстра.

18 вересня 1783 року він помер.

Цікаві відеододатки

https://www.youtube.com/watch?v=oS5ae7f-KEc